Ринок – це сукупність наявних і потенційних покупців товару. Ці покупці мають спільні потреби чи запити, які можуть бути задоволені у вигляді обміну. Таким чином, розмір ринку залежить від кількості покупців, які відчувають необхідність у якомусь продукті, мають ресурси для здійснення обміну та бажання запропонувати ці ресурси в обмін на потрібний їм продукт.
Спочатку термін ” ринок ” означав місце , де покупці і продавці могли здійснювати обмін своїми товарами ( як таке місце виступала , наприклад , центральна площа населеного пункту ) . Економісти використовують термін “ринок”, маючи на увазі сукупність покупців та продавців, які здійснюють операції з купівлі-продажу товарів певного типу; існує, наприклад, ринок нерухомості чи ринок зернових. Фахівці з маркетингу, однак, розглядають продавців як представників виробництва, а покупців як представників ринку. Продавців та покупців з’єднують чотири потоки: продавці постачають на ринок товари, послуги та повідомлення; натомість вони отримують від покупців гроші та інформацію. Внутрішній цикл показує обмін грошей товару; зовнішній – обмін інформацією.
Сучасна економіка заснована на розподілі праці, при якому кожен виробник спеціалізується на виробництві якогось товару, отримує за це гроші і на них купує все необхідне для виробництва.
Отже, сучасна економіка складається з багатьох ринків. Виробник звертається до ринку ресурсів (ринок сировини, ринок праці, валютний ринок), набуває ресурсів, перетворює їх на товари та послуги, продає посереднику, а той продає їх споживачеві. Споживач продає свою працю та отримує за неї зарплату, яку витрачає на оплату товарів та послуг. Держава теж бере участь у ринкових відносинах, причому грає відразу кілька важливих ролей. Воно купує товари на ринках ресурсів, виробників та посередників; платить їм; збирає податки з цих ринків (включаючи ринок споживачів); забезпечує необхідні громадські послуги (надані державними установами та підприємствами громадського призначення). Таким чином, економіка кожної країни та економіка всього світу є складним комплексом ринків, які пов’язані між собою процесами обміну.
У розвинених країнах ринок сприймається не тільки як місце, де справді зустрічаються продавець та покупець. Завдяки сучасним засобам комунікації та транспортування, торговець може вільно рекламувати свій товар увечері по телевізору, приймати замовлення від тисячі споживачів по телефону, відправляти товари поштою наступного дня, не вступаючи у фізичний контакт із покупцями.
У бізнесі термін “ринок” використовується для позначення групи споживачів, об’єднаних за якоюсь ознакою. Можна згадати, зокрема, ринок потреби (один із таких ринків створюють, наприклад, споживачі, які дбають про своє здоров’я та бажають отримувати виключно високоякісні товари); ринки товарів (наприклад, ринок побутової електроніки); демографічні ринки (наприклад, підлітки або “бебі-бумери” – особи, що народилися в 50-ті рр.. в період “бебі-буму”, тобто різкого збільшення народжуваності в США); географічні ринки (Сполучені Штати чи Західна Європа). Це поняття використовується як позначення специфічних груп споживачів. Наприклад, ринок праці складається з людей, які пропонують свою робочу силу в обмін на заробітну плату чи товари. Різні організації, серед яких агенції з працевлаштування та фірми-консультанти з питань найму, виникають на ринку праці з метою полегшення його функціонування. Велике значення мають фінансові ринки, тому що люди мають такі потреби, як брати та давати у кредит, накопичувати та зберігати свої гроші.