“Інтуїція мене ніколи не підводила”, – чи не так, ми часто чуємо подібний вислів. Та й не рідко самі його вимовляємо, не надто замислюючись над змістом цих слів. Що ж насправді означає та сама інтуїція, якій одні довіряються безмежно і яку інші вважають вигадкою.
При цьому, не можна не визнати, що щасливі бізнесмени славляться саме своїм даром передбачати події.
Перед пам’ятним дефолтом 1998 року бізнесмен почав гарячково скуповувати долари. Причому, ще нічого не віщувало якихось негараздів і неприємностей. Коли знайомі питали, що підштовхує людину до її дій, він відповів: «Не знаю. Бзік якийсь. Погано ночами почав спати. І що найцікавіше, постійно долари сняться. Ну, навіщо я сам із собою сперечатися».
Важко сказати, які сигнали у реальному світі відстежила підсвідомість героя. Однак, як показали подальші події, інтуїція не підвела його.
Можна припустити, що чутливість цієї людини щодо бізнесу в той період був підвищеним: він постійно контролював ситуацію, шукав застосування своїм силам, був залучений до процесу.
Налаштований на прийом
Одні фахівці вважають, що інтуїція – це здатність цілісно сприймати інформацію. Людина може використовувати для цього фізичне тіло – фізична інтуїція, емоційну сферу – емоційна інтуїція, розум – розумова інтуїція. Крім цього існує ще й містична інтуїція – скажімо, підказки, що отримуються від вищого розуму, яка найменше вивчена.
Якщо людині з фізичною інтуїцією поставити питання про перспективи того чи іншого починання, то вона несвідомо представлятиме себе на фінальному етапі цієї події. І з того, що він відчуватиме: легкість, бадьорість чи апатію та втому, він судитиме про перспективи. Емоційна людина робитиме те саме на рівні емоцій: уявляти, що вона відчує. Людина мисляча сконцентрується на енергії думки, з її допомогою промацуватиме ситуацію. І в якийсь момент він цілком може побачити свій власний образ у майбутньому, який підкаже результат. Кожному з нас властива своя інтуїція.
Виходячи з цього підходу, не варто плутати інтуїтивне сприйняття з життєвою досвідченістю, з певною поведінкою в ситуаціях, що повторюються.
Інший підхід до цієї теми трактує інтуїцію, як якесь «згорнуте знання», що знаходиться в людині. Кажуть, що інтуїція розвивається із віком. Це цілком зрозуміло: накопичується певний багаж знань, спостережень. Далі ці знання починають згортатися і йти у підсвідомість. У потрібний момент вони спливають і підказують людині правильний вихід із ситуації.
Скажімо, ми думаємо про якесь явище або спостерігаємо його. На логічному рівні не завжди можна виділити відмінності цього явища від того, з чим людина стикалася у своєму попередньому житті. Але на несвідомому рівні це виділення відбувається.
Команда американських пожежників гасила спалах на черговому об’єкті. Все йшло за планом, і жодних екстраординарних ситуацій не передбачалося. Однак несподівано старший гурт наказав підлеглим покинути будівлю. Колеги вкрай здивувалися та спробували опиратися. Але керівник наполягав на своєму рішенні. Група вискочила надвір. Через пару хвилин над уже майже згасленим будинком злетів стовп вогню, обвалилися перекриття і обвалився дах. Передчуття не обдурило командира.
Напевно, в даному випадку можна говорити про осяяння згори, про ангела-охоронця. Однак за всіма цими поняттями криється той самий несвідомий аналіз довкілля, який і підштовхує до певних висновків та дій. Коли пожежний постфактум почав згадувати свої відчуття, він зрозумів, що якоїсь миті деякі нюанси навколишнього оточення в палаючому приміщенні нагадали йому розповіді батька – колишнього пожежника. У них говорилося про ситуації, коли начебто згаслий вогонь моментально набирає силу. буквально змітає все на своєму шляху.