У наш час все більш затребуваним стає грамотне управління проектами. Але чи багато керівників насправді розуміють, що означає керувати процесами і людьми? бізнес-тренер ТА «Майстер-клас» Вадим Жартун.
Останні тижні я вів співбесіди з людьми, які з якогось непорозуміння вважають маркетологами, в марних спробах підібрати більш-менш адекватний екземпляр для одного з наших проектів. Маркетолога я так і не знайшов, натомість усвідомив, що маю справу з типовим проявом карго-культу у вітчизняному маркетингу. Для тих, хто не знає, короткий екскурс в історію. Під час другої світової аборигени островів Тихого океану стали свідками найбільшого дива: дивні люди (американські морпіхи) припливли на величезних залізних човнах і зайнялися своїми незрозумілими справами, одержуючи їжу прямо з неба. Їм не треба було трудитися, прибульці просто будували майданчики для посадки величезних залізних птахів, а натомість привозили їм ящики з усім необхідним. Ці ящики прибульці називали «карго» (вантаж). В результаті аборигени вирішили, що потрібно просто повторювати ритуали прибульців, і все станеться само собою! Прилетять птахи та привезуть карго. І тубільці радісно почали будувати аеродроми з очерету та літаки із соломи та пальмового листя.
Більшість наших маркетологів так само не розуміють, як саме їхня робота пов’язана з продажами. Виправте мене, якщо я помиляюся, але для краси в компанії вже є спеціально найнята людина – секретарка шефа. А маркетологи потрібні, щоб компанія мала гроші на цю та інші його (шефа) скромні радості. І для цього маркетолог має цілий набір інструментів. Реклама? Чудово! Тільки скажіть мені, як це збільшить обсяг продажів? Питання простий, як таблиця множення: потрібно знати коефіцієнти конверсії контактів із рекламою у продажу, розмір цільової аудиторії, її покриття, вартість рекламної компанії та середній чек. Звичайно, хотілося б моніторити за цими параметрами різні рекламні канали та вибирати з них найефективніші. «Ні до чого це нам, та й ніколи, – кажуть «маркетологи». – Нам виділяють за місяць тисяч сто, а ми на них – листівки, візитки, каталоги, рекламу всяку». Тобто про медіапланування вони ніколи не думали, але гроші витрачали справно. Куди? Навіщо? Таємниця велика, непізнавана. Магія! Як із солом’яними літаками.
З дослідженнями, аналітикою, підтримкою продажів так само: знають кілька «правильних» слів, прочитали по діагоналі Котлера. Їхнє тіло ходило щодня на роботу, робило там якісь ритуальні дії, регулярно отримувало зарплату. Що при цьому діялося в їхній голові – одному Богові відомо. Все, що вони робили, – це акт чудової за своєю наївністю віри у диво, а не тверезий розрахунок, що ґрунтується на фактах. Розумію я це, і сумно мені стає: поки у нас у компанії свої танці з бубнами танцюють псевдомаркетологи, нічого хорошого на нас не чекає. Тому що солом’яні літаки, хоч і виглядають майже справжніми, літати не вміють.